ХАЙ ЖИВЕ ДУХ НЕСПОКОЮ

Микола Хвильовий ( справжнє ім'я Микола Григорович Фітільов) народився 13 грудня 1893 року в селі Тростянець Сумскої області. Брав участь у Першій світовій та громадянській війнах. З 1921 року живе  й працює в Харкові, де  активно заявив про себе як один із організаторів літературно - художнього життя.

- Цикли памфлетів Миколи Хвильового - "Камо грядеши","Думки проти течії","Апологети писаризму", полемічний трактат "Україна чи Малоросія?", роман "Вальдшнепи" викликали гостру реакцію партійних ортодоксів.

- Перші поетичні збірки Миколи Хвильового "Молодість"(1921р.),"Досвітні симфонії"(1922р.), поема "В електричний вік"(1921р) дістали досить високу оцінку тогочасних літературознавців. Збірка його прозових творів " Сині етюди" (1923р.) стала якісно новим етапом в розвитку тогочасної української літератури, відкрила для неї нові естетичні обрії.

- "Я (Романтика)"- сповідь героя розповідь від першої особи. Взагалі  для Миколи Хвильового було характерне руйнування традиційних сюжетно - оповідних моделей  української прози. Саме такий стиль характерний для більшості його новел та оповідань.

- Однак письменник змушений був існувати в умовах творчої несвободи. Хвильового звинувачували в антипартійності, "українському  буржуазному націоналізмі". В атмосфері шаленого цькування, передчуваючи наближення тотального терору, М. Хвильовий покінчив життя самогубством 13 травня 1933 року.