ЧАРІВНИК УКРАЇНСЬКОЇ БАЙКИ
5 березня Леоніду Глібову
виповнилося 190 років з дня народження
виповнилося 190 років з дня народження
Здається, байка просто бреше,
А
справді - ясну
правду чеше,
Нікого
в світі не мине,
Читайте,
згадуйте мене!
Л. Глібов
Народився Леонід Глібов 5 березня 1827
року в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Батько його працював управителем
маєтків у жорстокого пана, тож Леонід Глібов ще маленьким надивився на
бідування простого люду.
Писати почав ще в дитинстві. А під час навчання в Полтавській гімназії інтерес до літератури ще більше зміцнів. Проте перші видання не принесли очікуваних лаврів, а тільки неприємності. Інспектор гімназії навіть пригрозив йому карцером, якщо він не припинить так писати.
Однак писати він став ще більше і ще краще. Життя великого байкаря було нелегким: хвороби, тяжка праця вчителя, заборона і навіть знищення творів, нагляд поліції. Але він завжди намагався бути у вирії життя: займався культурно - просвітницькою діяльністю, організовував літературні вечори та вистави, брав участь у роботі недільних шкіл, писав багато, переважно байки.
Крім байок, яких написав понад сотню, Глібов був автором ряду віршів - елегій. Багато його віршів стали популярними романсами та піснями. Поезія «Журба» на музику покладена М.Лисенком перетворилася на журливу народну пісню «Стоїть гора високая», яка відразу полонила слух.
Леонід Глібов написав багато жартівливих пісеньок, віршованих загадок та акровіршів для дітей. Друкував він їх під псевдонімом дідусь Кендир. Скільки радощів він приносив дітям.
Він майже зовсім втратив зір... Але письменник не здався, продовжував творити. Свої байки і вірші він диктував синові.
10 листопада (29 жовтня) 1893 року видатного громадянина і байкаря не стало. Але залишилися його байки, вірші... Такі чарівні, зрозумілі кожному. Від них віє чимось рідним. Світ його байок яскравий, виразний, грає всіма барвами життя, дотепним гумором, вражаючим сміхом.
Життя творам Глібова дає простота й чистота його мови.
Глібов є і буде улюбленим байкарем українського народу.
Всенародне визнання, любов і шана тобі, великий байкаре!
Писати почав ще в дитинстві. А під час навчання в Полтавській гімназії інтерес до літератури ще більше зміцнів. Проте перші видання не принесли очікуваних лаврів, а тільки неприємності. Інспектор гімназії навіть пригрозив йому карцером, якщо він не припинить так писати.
Однак писати він став ще більше і ще краще. Життя великого байкаря було нелегким: хвороби, тяжка праця вчителя, заборона і навіть знищення творів, нагляд поліції. Але він завжди намагався бути у вирії життя: займався культурно - просвітницькою діяльністю, організовував літературні вечори та вистави, брав участь у роботі недільних шкіл, писав багато, переважно байки.
Крім байок, яких написав понад сотню, Глібов був автором ряду віршів - елегій. Багато його віршів стали популярними романсами та піснями. Поезія «Журба» на музику покладена М.Лисенком перетворилася на журливу народну пісню «Стоїть гора високая», яка відразу полонила слух.
Леонід Глібов написав багато жартівливих пісеньок, віршованих загадок та акровіршів для дітей. Друкував він їх під псевдонімом дідусь Кендир. Скільки радощів він приносив дітям.
Він майже зовсім втратив зір... Але письменник не здався, продовжував творити. Свої байки і вірші він диктував синові.
10 листопада (29 жовтня) 1893 року видатного громадянина і байкаря не стало. Але залишилися його байки, вірші... Такі чарівні, зрозумілі кожному. Від них віє чимось рідним. Світ його байок яскравий, виразний, грає всіма барвами життя, дотепним гумором, вражаючим сміхом.
Життя творам Глібова дає простота й чистота його мови.
Глібов є і буде улюбленим байкарем українського народу.
Всенародне визнання, любов і шана тобі, великий байкаре!
Немає коментарів:
Дописати коментар