"Мене не можуть люди не почути..."

"Ліна Костенко- великий поет
пророчої місії свого народу
Написані нею книги волають про свободу -
вони просяться до читача".

 Микола Жулинський

                                    

   Сьогодні День народження у видатної української письменниці Ліни Костенко, чиє гостре перо заворожує українців своєю щирістю та патріотизмом. 
                                          Їй виповнилося - 87 років.
   Ліна Костенко народилася на Київщині, в невеличкому місті Ржищів у родині вчителів. За першою освітою вона педагог. Другу вищу освіту здобувала у Московському літературному інституті.
  Ліна Костенко - жива легенда. Її твори вивчають у школах та університетах. Попри таку популярність поетеса не любить надмірної уваги до себе. Вана навіть відмовилася від звання Героя України- " політичної біжутерії не ношу". Каже, що просто робить свою справу, адже поклик письменника - писати.
  Письменниця два роки тому приєдналася до гуманітарної акції "Другий фронт АТО". Ліна Василівна передала на фронт кілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки.
                            

- Український дух... Українська совість... Історія українського народу - все це вкладено в імені поетеси Ліни Костенко. Її перо торкнулося найсокровеннішого - нашої пам’яті, яку вбивали десятиліттями, яка закладена в наших генах. Хоч як життя намагалося зламати тендітну Ліну, інколи підносячи успіх і визнання, вона завжди залишалася сама собою. 

   Її світ розкривався всім зустрічним вітрам. Ніжна сила й пекельна непоступливість Ліни Костенко виливалися в роздумах за долю людства («Ой ні, ще рано думати про все»), тривогу зникнення людяного в людині («Сад нетанучих скульптур»), приреченість людини на прикладах війни («Тут обелісків ціла рота», «Пастораль ХХ сторіччя») та Чорнобильської трагедії, а також повільного забуття народної культури.

   Будучи сама чесною і безкомпромісною, поетеса підносить загальнолюдські цінності, закликає не втратити власну гідність і «...гартувати голоси не пустослів’ям пишним та барвистим..., а заспівом в дорозі нелегкій». Рядки поезії Ліни Костенко звучать як настанова і для молодого покоління:                                                 
                                                 «...не бійся прикрого рядка.
                                               Не бійся правди, хоч яка гірка,
                                           Не бійся смутків, хоч вони, як ріки.
                                               Людино, бійся душу ошукать,
                                         бо в цьому схибиш, то уже навіки».

   Мудрими людьми сказано - нація як така не існує без творіння величного, яке сповідує благородство, вірність, справедливість, любов, правду, цвіт української вишиванки. А ми живі!!! Бо маємо гордість - нашу Ліну Костенко. Її творчість - це шлях, яким іде наша Батьківщина, наш народ.

                                                

                 
  " ХХ століття - це все моє життя" - презентація
https://docs.google.com/presentation/d/15ZsaYvc037ctoQqQiTF0y4YppjYzzK8MHX-7k7jbAms/edit?usp=sharing