«Щедрий вечір! Добрий вечір!»: 

традиції і звичаї зустрічі Старого Нового року

Старий Новий рік - у ніч із 13 на 14 січня. У 2019 це свято припадає із неділі на понеділок.

  А чи знаєш ти, чому Старий Новий рік так називається і звідки пішла така незвичайна традиція двічі відзначати одне і те ж саме свято?

  Таке стилістично прикольне поняття і поєднання слів із протилежним значенням як "Старий Новий рік" виникло через розбіжність на 13 днів між двома календарями - Юліанським і Григоріанським. Рік-то новий, але за старим стилем - от і вийшов Старий Новий рік.
  Традиції Старого Нового року. Споконвіку на Старий Новий рік було прийнято накривати пишний і щедрий стіл, від сюди і пішла інша назва свята – Щедрий вечір. Вважається, що чим багатшим буде стіл, тим більше благ господар отримає в наступному році.
    Ввечері 13 січня дівчата ходили по хатах і щедрували. Щедрувальники вітають усіх з наступаючим святом і бажають багатства, здоров'я і благополуччя.
   З ранку 14 лютого починають ходити хлопчики-посівальники. Вони ходили по хатах родичів, сусідів і знайомих, засипаючи їх зерном. Зерно посівальників не можна було вимітати до заходу сонця. Посівальникам віддячували фруктами та іншими гостинцями, пізніше їм почали давати гроші, частину яких вважалося правильним пожертвувати церкві. Також вважалося, що першим 14 січня в будинок повинен заходити чоловік - тоді буде і хороший урожай, і худоба здорова, і в хаті лад.