Підкорювач великої твердості і міцності духу

ПІДКОРЮВАЧ ВЕЛИКОЇ ТВЕРДОСТІ

І МІЦНОСТІ ДУХУ. 

Я не літав в надзоряні країни,

А все державсь бездольної землі;

Боровся я за щастя для людини,

За світло в чорній млі.

                                        Павло Грабовський 

 11 вересня  виповнюється 155 - річниця від дня народження Павла Арсеновича Грабовського- українського поета, публіциста і критика, перекладача світової поезії із багатьох мов. Прожив він лише 38 років, 20 з яких провів у неволі - тюрмах, таборах і засланнях. Відірваний від рідного краю, фізично виснажений, доведений до відчаю, він зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу долю України.Поет став символом нескоренності людського духу, взірцем відданості ідеалам справедливості та свободи.

Дитяча тематика приваблювала поета протягом всього життя. Його вірші "Дітям","До школи", "Щоглик", "Соловейко" мають для дітей широке, пізнавальне, виховне та естетичне значення.

Павло Грабовський  майстерно відтворює красу рідної природи, розкриває багатий внутрішній світ ліричного героя у віршах - мініатюрах з циклу "Дріб'язочки"; вдало змальовує прихід весни у циклі "Весняночки"; зображує тяжке сирітське життя, поневіряння дітей у віршах "Дітки маленькі кликали маму", "Вийшла  з хати стара мати".

Роки заслання вкрай підірвали здоров'я поета, він дуже хворів.12 грудня 1902 року він помер.Доля відміряла йому короткі роки життя, які він присвятив вірному служінню своєму народу.

Та його полум'яне слово, жагуче бажання бачити свою країну вільною та щасливою, залишаються актуальними  і дотепер.

 

Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм

Я СИН СВОГО ЧАСУ
І ВЕСЬ НАЛЕЖУ СУЧАСНИКАМ СВОЇМ. 

     Олександр Довженко

10 вересня вся українська спільнота  відзначає 125- річницю від дня народження Довженка Олександра Петровича,одного з найвідоміших українських письменників і режисерів.Який народився  в селі В'юнищі, що на Чернігівщині. В родині Довженко було 14 дітей.

В 1911 році  Олександр вирішує вступати до Глухівського вчительського інституту.

Олександр Довженко був комісаром театру ім.Т.Г.Шевченка, брав участь у роботі організаційного комітету працівників освіти. В 1921 році його зараховують до Наркомату закордонних справ і відправляють на роботу до Польщі, де він очолює комісію з обміну віськовополонених. У Польщі його улюбленим заняттям було малювання.Повернувшись в Україну  починає працювати карикатуристом.Знайомиться з Юрієм Смоличем, Миколою Бажаном, Володимиром Сосюрою та Павлом Тичиною.

В 1926 році переїздить до Одеси і влаштовується режисером на кінофабрику. Його режисерська діяльність залишила величезний слід в українському кіно. Ми знаємо Довженка завдяки таким фільмам як "Звенигора" (1927), "Арсенал" (1929),"Земля" (1930). І це тільки початок його кар'єри.

Відомі літературні твори:"Зачарована Десна","Поема про море", "Україна у вогні", "Повість полум'яних літ".

Створено фільми: "Тарас Бульба " Гоголя, "Майстер і Маргарита" Булгакова,"Тіні забутих предків " Коцюбинського,"Роксолана" Загребельного,"Захар Беркут" Франка та інші.

25 листопада 1956 року Олександр Довженко помер на дачі під Москвою.

Творець нової української літератури

ТВОРЕЦЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Біографія Івана Котляревського багата на життєві події.Він народився у складний для українських земель час, але зміг внести неоціненний вклад у формування і становлення ношої мови та письменства.
Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 року в Полтаві  у родині канцеляриста міського магістрату. Хлопець навчався в Полтавській духовній семінарії, учителював у поміщицьких сім'ях Золотоніського повіту. Вивчав фольклор та звичаї народу. Протягом 1796 - 1808 роках Іван Котляревський перебував на військовій службі. У 1806 - 1812 роках брав участь у російсько- турецькій війні. Іван Котляревський у 1810 році вийшов у відставку в чині капітана. Став наглядачем Будинку для виховання дітей бідних дворян у Полтаві. На цій посаді перебував  майже до кінця життя.Іван Котляревський у 1818 -1821роках працював директором  Полтавського театру. Сприяв викупу з кріпатства актора М.Щепкіна.                        У 1827 - 1835 роках Іван Котляревський був попечителем Полтавського благодійно - лікувального закладу. Іван Петрович Котляревськи помер 10 листопада 1838 році. Похований у Полтаві. Смерть зачинателя нової української літератури була великою втратою  для всієї України. "Все сумує",- сказав молодий Тарас Шевченко у вірші "На вічну пам'ять Котляревському", в якому пророкував безсмертя авторові "Енеїди". Творча спадщина Котляревського - це поема "Енеїда", п'єси "Наталка Полтавка" і "Москаль - чарівник", послання - ода "Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію  Борисовичу Куракіну", переклад російською мовою уривків із праці Дюкела "Євангельські роздуми, розподілені на всі дні року...", переспів вірша давньогрецької поетеси Сапфо "Ода Сапфо".
Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури.