Вітаю вас у блозі "Світ духовності!"
Шановні читачі! Ми раді з вами спілкуватись. Наш блог - життя шкільної бібліотеки. Приходьте до нас і ви дізнаєтесь багато цікавого. Ми чекаємо на вас.



неділю, 19 березня 2017 р.

                      "Мене не можуть люди не почути..."
"Ліна Костенко- великий поет
пророчої місії свого народу
Написані нею книги волають про свободу -
вони просяться до читача".

 Микола Жулинський
                                    
   Сьогодні День народження у видатної української письменниці Ліни Костенко, чиє гостре перо заворожує українців своєю щирістю та патріотизмом. 
                                          Їй виповнилося - 87 років.
   Ліна Костенко народилася на Київщині, в невеличкому місті Ржищів у родині вчителів. За першою освітою вона педагог. Другу вищу освіту здобувала у Московському літературному інституті.
  Ліна Костенко - жива легенда. Її твори вивчають у школах та університетах. Попри таку популярність поетеса не любить надмірної уваги до себе. Вана навіть відмовилася від звання Героя України- " політичної біжутерії не ношу". Каже, що просто робить свою справу, адже поклик письменника - писати.
  Письменниця два роки тому приєдналася до гуманітарної акції "Другий фронт АТО". Ліна Василівна передала на фронт кілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки.
                            


- Український дух... Українська совість... Історія українського народу - все це вкладено в імені поетеси Ліни Костенко. Її перо торкнулося найсокровеннішого - нашої пам’яті, яку вбивали десятиліттями, яка закладена в наших генах. Хоч як життя намагалося зламати тендітну Ліну, інколи підносячи успіх і визнання, вона завжди залишалася сама собою. 
   Її світ розкривався всім зустрічним вітрам. Ніжна сила й пекельна непоступливість Ліни Костенко виливалися в роздумах за долю людства («Ой ні, ще рано думати про все»), тривогу зникнення людяного в людині («Сад нетанучих скульптур»), приреченість людини на прикладах війни («Тут обелісків ціла рота», «Пастораль ХХ сторіччя») та Чорнобильської трагедії, а також повільного забуття народної культури.
   Будучи сама чесною і безкомпромісною, поетеса підносить загальнолюдські цінності, закликає не втратити власну гідність і «...гартувати голоси не пустослів’ям пишним та барвистим..., а заспівом в дорозі нелегкій». Рядки поезії Ліни Костенко звучать як настанова і для молодого покоління:                                                 
                                                 «...не бійся прикрого рядка.
                                               Не бійся правди, хоч яка гірка,
                                           Не бійся смутків, хоч вони, як ріки.
                                               Людино, бійся душу ошукать,
                                         бо в цьому схибиш, то уже навіки».

   Мудрими людьми сказано - нація як така не існує без творіння величного, яке сповідує благородство, вірність, справедливість, любов, правду, цвіт української вишиванки. А ми живі!!! Бо маємо гордість - нашу Ліну Костенко. Її творчість - це шлях, яким іде наша Батьківщина, наш народ.

                                                

                 
  " ХХ століття - це все моє життя" - презентація
https://docs.google.com/presentation/d/15ZsaYvc037ctoQqQiTF0y4YppjYzzK8MHX-7k7jbAms/edit?usp=sharing

суботу, 11 березня 2017 р.

Ми чуємо тебе,Кобзарю,крізь століття

МИ ЧУЄМО ТЕБЕ, КОБЗАРЮ, КРІЗЬ СТОЛІТТЯ... 
9 березня 203 роки
 з дня народження Тараса Григоровича Шевченка      

                   

                                    
   Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті згасає веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
   На оновленій нашій землі живе і вічно житиме в народі пам’ять про великого Кобзаря, геніального поета України, поборника святої правди.
   Тарас Шевченко був провісником нового життя, народним пророком, титаном духу.
  Гаряча дума Кобзаря надихала народ на штурм царизму, додавала сили натрудженим рукам у мирний час. Шевченко - наш спільник у боротьбі за мир. Його ідеї дорогі всім чесним людям світу. Мрії поета звершилися на його рідній землі, на нашій з вами Батьківщині. І ми можемо з повним правом сказати:
                                                                   Провіснику волі,
великий титане,
Справдилися думи пророчі твої,
Приймай же данину любові і шани
Од вольних народів нової сім’ї.
    Минають роки, змінюються покоління, а слава Щевченка не згасає, твори його сьогодні є не менш актуальними, ніж майже два століття тому. 
    Золотими літерами в історію рідної України ввійшло ім'я Великого Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка. В усьому світі цього поета, художника, митця знають, шанують, величають, називають Генієм і Пророком.
    Майже в кожній родині на почесному місці стоїть його "Кобзар". Глибше вивчити Шевченкову літературну спадщину, осягнути його філософські думки, краще знати його мистецькі твори допоможе вам наша шкільна бібліотека.
     В наших фондах є значна кількість творів Т.Г.Шевченка та література про його життєвий та творчий шлях.
    Отож,читайте і перечитуйте Шевченкове слово, вивчайте його творчість, станьте гідними його заповідей і мрій!.   
   В шкільній бібліотеці з учнями пройшли Шевченкові читання його творів
" Шевченкове слово в віках не згасає..."










 

неділю, 5 березня 2017 р.

     ЧАРІВНИК УКРАЇНСЬКОЇ БАЙКИ


5 березня Леоніду Глібову 
           виповнилося 190 років з дня народження  
                   
  Здається, байка просто бреше,
                А справді - ясну правду чеше,
                 Нікого в світі не мине,
               Читайте, згадуйте мене!
                                                                          Л. Глібов

   Народився Леонід Глібов 5 березня  1827 року в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Батько його працював управителем маєтків у жорстокого пана, тож Леонід Глібов ще маленьким надивився на бідування простого люду. 
    Писати почав ще в дитинстві. А під час навчання в Полтавській гімназії інтерес до літератури ще більше зміцнів. Проте перші видання не принесли очікуваних лаврів, а тільки неприємності. Інспектор гімназії навіть пригрозив йому карцером, якщо він не припинить так писати.
    Однак писати він став ще більше і ще краще. Життя великого байкаря було нелегким: хвороби, тяжка праця вчителя, заборона і навіть знищення творів, нагляд поліції. Але він завжди намагався бути у вирії життя: займався культурно - просвітницькою діяльністю, організовував літературні вечори та вистави, брав участь у роботі недільних шкіл, писав багато, переважно байки. 

   Крім байок, яких написав понад сотню, Глібов був автором ряду віршів - елегій. Багато його віршів стали популярними романсами та піснями. Поезія «Журба» на музику покладена М.Лисенком перетворилася на журливу народну пісню «Стоїть гора високая», яка відразу полонила слух. 
   Леонід Глібов написав багато жартівливих пісеньок, віршованих загадок та акровіршів для дітей. Друкував він їх під псевдонімом дідусь Кендир. Скільки радощів він приносив дітям. 
    Він майже зовсім втратив зір... Але письменник не здався, продовжував творити. Свої байки і вірші він диктував синові.
   10 листопада (29 жовтня) 1893 року видатного громадянина і байкаря не стало. Але залишилися його байки, вірші... Такі чарівні, зрозумілі кожному. Від них віє чимось рідним. Світ його байок яскравий, виразний, грає всіма барвами життя, дотепним гумором, вражаючим сміхом.
   Життя творам Глібова дає простота й чистота його мови.

   Глібов є і буде улюбленим байкарем українського народу.
   Всенародне визнання, любов і шана тобі, великий байкаре!